Як пояснив вчора інвестор Шандор

Тоді учасники медіаринку одностайно заявили, що нові знімальні павільйони Петербургу не потрібні. Концепція була перероблена і тепер припускає будівництво суперсучасного концертного залу на 1,6 тис. місць з мультимедійною студією для трансляції концертів, а також конгрес-центру та виставкового комплексу для розвитку "конгрессного туризму" і "креативної економіки". При цьому угорський девелопер виявився єдиним учасником конкурсу, оголошеного без широкого розголосу і визнаного в підсумку не відбувся. Обраний таким чином інвестор повинен побудувати комплекс за два роки і потім протягом дев'яти років експлуатувати, отримуючи з міського бюджету компенсації своїх витрат (орієнтовно будівництво обійдеться в 10 млрд руб.). Викуплений об'єкт перейде у власність міста.

Як пояснив вчора інвестор Шандор Дем'ян, проект дозволить "добре продавати російську і петербурзьку культуру і це набагато перспективніше, ніж продаж нафти і газу". Втім, перспективи у Палацу мистецтв і буксує проекту будівництва висотного офісу "Газпрому" багато в чому збігаються.

Результати експертизи викликали обурення членів ради зі збереження культурної спадщини при уряді Санкт-Петербурга, ряд з них публічно називали її "липової і замовною". На замовлення петербурзького відділення Всеросійського товариства охорони пам'яток (ВООПІК) московським експертом Тетяною Кудрявцевою була виконана альтернативна експертиза, за підсумками якої в Мінкульт був відправлений пакет документів для включення виявленого об'єкта культурної спадщини до реєстру пам'яток федерального значення. Аналіз документів проводився без участі ліквідованої Росохоронкультури в самому міністерстві, і 29 червня цього року заступник міністра Андрій Бусигін завізував факт формальних недоліків у поданій документації.

Свежие записи

Комментирование закрыто.

Страница 1 из 11