Правда, недовго.

Після революції з будинком великого архітектора трапилася справжня детективна історія. Він пропав. Тобто в «маркері Москви» від 1793 будинок під номером 275 є, а в описах і довідниках 19 століття — ні. Хоча в 1928 році комісія «Стара Москва» і ідентифікувала будинок на розі Златоустінскіх провулків, як частина садиби Казакова, документальних підтверджень тому не було. Пошуки зниклого будинку увінчалися успіхом тільки в 1953 році, коли допитливі дослідники життя і творчості Матвія Казакова спочатку помітили відсутність справи № 226, а потім і знайшли його закладеним завдяки випадку зовсім в іншу папку.


Дослідники, звичайно ж, відразу стали говорити про те, що непогано було б в будинку організувати історико-архітектурний комплекс. Але в кутовому корпусі, надбудованої третім поверхом в 19 столітті, в той час розміщалися житлові квартири та різні організації. У 1990 році будинок був переданий в оренду ХОЗУ МВС РФ за умови капітального ремонту. Все вийшло з точністю до навпаки: будинок був доведений до аварійного стану. В одному крилі розташовувалися офіси з наспіх зробленими «євроремонтом», в іншій частині продовжували мешкати звичайні мешканці. Правда, недовго. 8 січня 2003 в будинку сталася пожежа, а 10 березня цього ж року квартири були розкриті і розграбовані. У вересні 2003 року було порушено кримінальну справу, яку до сих пір не розслідується. У березні 2006 року сталося часткове обвалення покрівлі.


З 2004 року за створення в будинку музею московської архітектурної школи б'ються співробітники МАрхИ. На словах все чиновники «за». Навесні 2006 року навіть начебто стукнули кулаком по столу і сказали: «беріть». Співробітники майбутнього музею розгубилися (взяти легко, але ж на якісь гроші і відремонтувати треба), а потім вирішили брати, поки дають.

Свежие записи

Комментирование закрыто.

Страница 1 из 11