Піотровський: ну, по-перше, місто різний.

Тільки не треба людей дурити. Охта-центр — це як на місці готелю «Москва» збиралися будувати центр, тра-та-та, і перше, що вилітає з проекту, це ті музеї, які нібито збиралися побудувати, театри, які збиралися побудувати. Там теж, на місці цього Охта-центру, на місці цього хмарочоса, немає ніякого місця для музеїв сучасного мистецтва та інших. Там маленький шматочок землі. Вони тому і кажуть, що його потрібно будувати дуже високо, тому що дуже маленький шматочок, і на ньому нічого не можна зробити. Тут, так само, як і в багатьох інших архітектурних справах, якісь дивні підгрунтя знаходяться.


О.БИЧКОВА: Чому так виходить? Вже скільки триває ця історія, вона гучна, вона скандальна. І скільки було різних виступів, всього. Чому ось так от місто не може домовитися, в даному випадку з «Газпромом»?


М.ПІОТРОВСКІЙ: Ну, по-перше, місто різний. І часто міста за те, а частина за інше. А коли в місті роблять каток, одні кажуть своїм дітям: «Не смійте ходити на цей каток, бо на цей каток ходити не можна, ходите на інший», а інші з задоволенням йдуть на нього кататися. Коли влаштовують різні рок-фестивалі, то одні кажуть, що це погано, а інші біжать на ці рок-фестивалі, тому що їм нікуди піти, крім як на Двірцеву площу. Все не так просто. Тому потрібно боротися за допомогою всяких різних альтернатив, ну і досить наполегливо і наполегливо. Тому що, на жаль … Я сподіваюся, зараз криза допоможе, хоча криза закінчується.


О.БИЧКОВА: На жаль, ви хотіли сказати?


М.ПІОТРОВСКІЙ: Ну, майже на жаль, так. Ми взагалі сподівалися, що це все зупиниться. Тому що прийшли гроші, прийшов московський стиль поводження з архітектурою. Причому прийшли гроші великі, але не дуже великі.

Свежие записи

Комментирование закрыто.

Страница 1 из 11