Петергоф був зруйнований, але це стало стимулом до відродження.

Якщо зараз Версаль і Сан-Сусі вивчають досвід Петергофа, значить, ми чогось варті. А раніше, коли приїздили, наприклад, до Німеччини, тамтешні музейники тільки знизували плечима — подумаєш, Петергоф, у вас і подивитися-то нічого! Це завжди било по самолюбству, а я людина честолюбна. Зараз до нас приїжджають фахівці з усього світу і кажуть — ось це так! Хочу, щоб таке ж враження на них виробляв і Оранієнбаум.


— Ідея об'єднання була ваша або начальство зверху спустило директиву?


— До 1941 року ми існували як єдиний музейний комплекс, і директор був один — Рібоне. А після війни долі двох музеїв-заповідників розділилися: Оранієнбаум війна пощадила — і це зіграло з ним злий жарт, про нього просто забули. Петергоф був зруйнований, але це стало стимулом до відродження.


— Скажіть чесно, вас змусили взяти під крило зруйнований Оранієнбаум?


— Швидше тиснули на мою свідомість і спокушали масштабами. Мені казали: в Петергофі ви зробили все, що можна, приймати шість мільйонів гостей щороку. На Оранієнбаум виділяються великі гроші, їх треба витратити з розумом. У Петергофа в цьому сенсі репутація бездоганна, жодної копійки по кишенях не завалялося.


— Кошти на відновлення Оранієнбаума збирали кілька років, створювали фонди, волали до свідомості бізнесменів. Коли така бурхлива кампанія розгортається навколо історичних пам'яток, мимоволі виникає думка: робиться це для того, щоб потім гроші тихо розікрасти.


— Можна нічого не розкрадати, а просто витратити гроші даремно, кинувши на вітер. Так, сьогодні на реконструкцію Оранієнбаума виділяють гігантські суми, а ми нічого не можемо з ними зробити: спочатку треба оголосити тендер і вибрати найдешевшого підрядника! І не важливо, як він працює, аби був дешевий.

Свежие записи

Комментирование закрыто.

Страница 1 из 11