Дитячий світ з'явилася надія

Місто був вражений, і «Дитячий світ» відразу перетворився на символ замішаного на жадібності варварства, презирства «господарів життя» до культури, до національної гордості і національної пам'яті. З тих пір відбулося багато подій, і обурення москвичів проти знищення культурної спадщини столиці незмінно зростала.

28 вересня Президент зняв з посади мера Юрія Лужкова. 8 жовтня на зустрічі в.о. мера міста з градозащітной громадськістю ми почули з уст самого Володимира Ресіна, що проект реконструкції заморожений, руйнування будівлі призупинено. Нам було обіцяно обговорення майбутнього «Дитячого світу» на представницькому нараді з нашою участю.

Час йшов. Одна за одною зупинялись знакові «лужковські» будівництва, гальмувалися характерні «лужковські» проекти: Боровицкая площа, Хітровка, садиба Глібових-Стрешнєва-Шаховський, Провиантские склади, Пушкінська площа, площа Тверської застави … Тільки у долі «Дитячого світу» не було помітно жодних змін. Численна охорона дотримувала недоступність периметра, з вікон доносився гуркіт відбійних молотків, вночі поверхи висвітлювалися гірляндами ламп, які свідчать — всередині йде якась робота.

21 жовтня заступник голови Державної Думи Микола Левич в супроводі представників «Архнадзор» та журналістів зробив спробу увійти в будинок, щоб побачити, що ж там відбувається. Попередньо його апарат сповістив про це компанію «Система-Галс». Однак охоронці не впустили віце-спікера Держдуми (!) Навіть на поріг будинку.

Результатом стало звернення Миколи Левічева до нового мера Москви Сергій Собянін. Віце-спікер писав про те ж, про що безуспішно роками твердили найбільші фахівці в області охорони пам'ятників і рядові москвичі: що знищення «Дитячого світу» стане не просто актом жахливого вандалізму, а й ляпасом міському співтовариству; що на репутацію держави, яка, в особі банку ВТБ відповідає за цей проект, і на репутацію уряду Москви, який погодив реконструкцію, ляже вічне, незмивна пляма.

Свежие записи

Комментирование закрыто.

Страница 1 из 11