Будинок-яйце і вертикальне кладовищі

Як сувенір в книжковому магазинчику при бієнале продавалася майка з написом «Архітектура — це політика». Цей сувенірний натяк Росія відчула повною мірою.


Естонія простягла від павільйону Німеччини до нашого жовту трубу, що символізує газопровід, що проходить по дну Балтійського моря, натякаючи на те, що добре б знизити енергозалежність Європи від Росії.


На галькових доріжках неподалік розташувався стенд Україна: величезні м'які куби, на яких зображений ядерний вибух — імовірно, чорнобильський. В цьому вибухонебезпечному оточенні і знаходився російський павільйон, побудований в 1914 році за проектом Олексія Щусєва.


Що показала Росія


В цьому році ми вперше виставляли не художні проекти і «паперову» архітектуру, а макети будівель, які вже побудовані за останні 15 років, і тих, що будуть побудовані в найближчі роки. Куратори павільйону Григорій Ревзін та Павло Хорошилов пояснили це рішення, що йде врозріз з темою бієнале, дуже просто: за півтора десятиліття Росія пережила такий підйом будівництва, що практика знищила будь-які спроби рефлексії на тему архітектури.


Але практика вийшла вельми специфічна. Влітку на Московській бієнале архітектури була заявлена ​​дійсно важлива з практичної точки зору тема — «Доступне житло»: забудова околиць, лікарні, школи і так далі. До Венеції же довезли лише один соціально значущий проект — Центр для дітей-аутистів на Кашенкіном Лугу в Москві.


Все інше — до болю знайома над-дорога архітектура: елітні будинки — «Будинок-яйце» Сергія Ткаченка, «Місто яхт» Миколи Лизлова, торгово-офісні центри — вежа "Федерація" Сергія Чобана і Петера Швегер, офісний центр з готелем Majestic Олександра Асадова, вілла-корабель Capital Hill за проектом Захі Хадід, торговий центр «Пори року» Володимира Плоткіна, вежа «Росія» Нормана Фостера.

Свежие записи

Комментирование закрыто.

Страница 1 из 11