Аверін: Марат, ну от я не випадково з приводу процедури.


ЛАРСЕН: Швидка прибуток.

ГЕЛЬМАН: Так, багаті люди хочуть в центрі, там офіси.

ЛАРСЕН: І там же працювати ближче, щоб не ходити далеко.

АВЕРІН: Марат, ну от я не випадково з приводу процедури. Ми говорили, що це не тільки московська тема. Чи є який-небудь у нас в країні регламент, може бути, якісь норми от саме з приводу того, скільки доріг повинно бути на певну кількість населення та площа міста, для того, щоб коли зайде розмова про генплан розвитку Санкт-Петербурга або Єкатеринбурга, або Хабаровська, або Біробіджана, щоб ось знову не було … Ось все те ж саме, тому що всякий раз, по-моєму — на ті ж граблі. Приблизно одне і те ж: ось тут у нас є, умовно, група, яка хоче отримати максимальний дохід з цієї території, а навколо бігають якісь хворі інтелігенти, які кажуть: хлопці, ви ж руйнуєте Іркутськ, наприклад, або ви там руйнуєте ще що-небудь. А їм кажуть: так ви — дурні, бо не потрібен нікому цей старе місто, а потрібно, щоб гроші були в бюджеті у міста.

ГЕЛЬМАН: Як би ось таких норм, які б вирішували всі проблеми, немає і бути не може, звичайно. Бо ось у Венеції взагалі машин немає, ходять пішки. Тобто дуже різні міста. Є наука така — урбаністика. На жаль, коли були слухання, які організовував Моськомархитектури, Бочаров — єдиний академік-урбаніст, його там просто вигнали. Тобто урбаністика — це складна досить наука. Адже ми ж жили в іншій країні. Наприклад, ми жили в радянській країні, де машин було дуже мало. Ми живемо в новій країні. Тобто, як би норми не рятують. Тобто, навіть якщо б сьогодні найрозумніші люди прописали б норми і сказали б: ось тепер для всіх міст такі норми. Норми не рятують.

Свежие записи

Комментирование закрыто.

Страница 1 из 11